Теорія випадкових процесів
Тип: Нормативний
Кафедра: математичної статистики і диференціальних рівнянь
Навчальний план
Семестр | Кредити | Звітність |
7 | 3.5 | Немає |
8 | 4.5 | Іспит |
Практичні
Семестр | К-сть годин | Група | Викладач(і) |
7 | 32 | МТС-41 | Ярова О. А. |
8 | 32 | МТС-41 | Ярова О. А. |
Опис курсу
Поняття «теорія випакових процесів» було введено у ХХ столітті, тому курс є відносно новим. Проблемою, яка започаткувала розвиток даної теорії, було дослідження броунівського руху у фізиці. Першими дослідниками цього напрямку були А.М. Колмогоров, А.Я. Хінчин, Є.Є. Слуцький та Н. Вінер.
В даному курсі розглядаються марковські процеси, процеси Вінера, Пуассона, дифузійні процеси та процеси з незалежними приростами. Досліджуються стаціонарні процеси та послідовності, умовні математичні сподівання та рівняння відновлення.
Курс «Теорія випадкових процесів» забезпечується такими курсами: «Дискретна математика» та «Теорія ймовірностей».
Рекомендована література
- Скороход А.В. Лекції з теорії випадкових процесів.: Навч. посібник. – Л.: Либідь, 1990. – 168 с.
- Гихман И.И., Скороход А.В. Введение в теорию случайных процессов. – М.: Наука 1977. – 568 с.
- Гусак Д. В. Збірник задач з теорії випадкових процесів та її застосувань / Д. В. Гусак, О. Г. Кукуш, О. М. Кулик, Ю. С. Мішура, А. Ю. Пилипенко // К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 398 с..
- Ефимов А. В. Сборник задач по математике для втузов. Ч. 2. Спецыальные разделы математического анализа / В. А. Болгов, Б. П. Демидович, А. В. Ефимов, А. Ф. Каракулин // Учебное пособие для втузов. – М.: Наука. Гл. ред. физ-мат. лит., 1986. -368 с.
- Сорока Л. І. Випадкові процеси: методичні рекомендації / Л. І. Сорока, І. В. Ковальчук // Луцьк: Східноєвропейський національний університет імені Лесі Українки, 2013. – 56 с.